Олексій Євдокимов.За законами воєнного часу

Російський Sputnik вийшов на латвійську орбіту напередодні Дня всіх закоханих – але взаємної любові в суспільній атмосфері від цього більше не стало.

Тут же застерігає рик видала ніжними уст свого прес-секретаря Петерсоні сама Поліція безпеки (мовляв, сайт sputniknews.lv – це погано: російська пропаганда), а представник структури, яка відповідає за домен.lv, поспішив пригрозити: як тільки наші правоохоронці побачать в латвійському «Супутнику» крамолу, його негайно закриють.Взагалі-то агентству «Росія сьогодні», великим міжнародним проектом якого є «Супутник», у нас в країні вже відмовили в реєстрації в минулому році.З суворою формулюванням: «зміст цього ЗМІ суперечить конституції Латвії».

На вихідних в «Фейсбуці» мій знайомий і колега-журналіст поскаржився, що його демонстративно не впізнала викладач журналістики ЛУ Анда Рожукалне.У журналі Freecity вона не тільки принизливо оцінила професійний рівень латвійського «Супутника», а й заявила, що жодна зі знайдених на сайті імен авторів їй не знайоме.Мовляв, не інакше псевдоніми (мається на увазі: контора пропагандистська, тхне Луб’янка, усюди секретність і анонімність).Правда, обурювався в «Фейсбуці» колега свої матеріали на сайті підписує власним ім’ям, і він не замаскований троль з ФСБшного бункера – в цьому я перед пані Рожукалне ручаюсь.Втім, тим гірше для колеги – та ж викладач ЛУ прямо попередила, що з кремлівськими пропагандистами багато місцевих ньюсмейкери, можливо, відмовляться спілкуватися.Щоб не лити воду на млин ворога.

У тому, що «Супутник» цей – військовий, наша влада не сумнівалася ніколи.Не який-небудь там передавач інформації, немає – зброя супротивника, чиї агресивні наміри очевидні.А яке може бути ставлення до агенту ворога – навіть якщо ця людина двадцять років працює в латвійських ЗМІ, всім чудово відомий і ні в чому протизаконному зроду помічений не був?

Все, що відбувається жваво нагадало мені торішній шторм в місцевих ЗМІ, піднятий ідеєю місцевого контрпропагандистська телеканалу російською мовою.Тоді все теж швидко вперлося в питання лояльності латвійських російськомовних журналістів (а кому ще працювати на такому каналі?).Пильні захисники tevzeme un brivib’и, пам’ятається, запитували: ви що, цим закоренілим ненависникам латвійської державності хочете дати народних грошей ?!Так вони замість того, щоб прикрити спину батьківщині, тут же всадять в неї дюжину ножів!Теза про закоренілих ненависників підтверджувався посиланням на вже існуючі російськомовні телеканали, куди, трапляється, ходять різні Ліндерман і кажуть, що Крим їх.Відстань між Кримом і Ригою до уваги не бралося.

Що ж, одним російськомовним каналом в березні стане менше – вже привід для оптимізму.Правда, журналістів закриваються час від часу російських ЗМІ може заманити черговий «Супутник», але з ним, дасть бог, правоохоронні органи все-таки розберуться.З журналістами, буде знадобиться, теж.А-ла гер ком а-ля гер.

Те, що в НЕ воюючою ні з ким Латвії в ходу риторика війни і логіка війни, нікого не бентежить.Чи не піддається сумніву, що віроломний напад путінської Росії на нас вже відбулося.Поки тільки інформаційне – але навіть наші університетські преподи відчувають себе добровольцями на передовій.Не кажучи вже про героїчні чиновників, пересмикує затвори відмовних постанов в окопах кабінетів.Йде війна гібридна, священна війна, і треба ж якось оборонятися від пропагандистського зброї масового ураження, яким цвях беззахисний Північноатлантичний блок Маргарита Симоньян і Ліана Мінасян, сидячи в пунктах управління RT і Sputnik’а.Ото ж бо кращі уми НАТО денно і нощно працюють над новою стратегією протидії гібридної війні – вона, як писала минулого тижня The Wall Street Journal, повинна бути готова до липневого саміту блоку в Варшаві.

Тільки не питайте, в чому конкретно полягає виходить від Росії небезпека – для нас?Чи не для України, не для Вільної армії Сирії – а для НАТО, Брюсселя, Варшави, Риги?Не питайте – тому що в Ризі це все національно мислячі патріоти і так завжди знали, а Брюсселю і Лондону дохідливо пояснюють аналітики.BBC Two недавно он не тільки пояснило, але і показало – як саме у нас, в Латгалії, трапляється новий Донбас з російськими зеленими чоловічками.ЛТБ обіцяло закупити киношку – хоча ми і самі все розуміємо краще англійців.Коні їдять овес, Даугава впадає в Ризьку затоку, Путін мріє захопити Латвію, а латвійські росіяни бачать в щасливих снах танки Т-90 на Brivibas iela, знову перейменованої в Леніна.

Правда, у самих латвійських російських уточнити не завдали собі клопоту.Та й навіщо?По-перше, вони дивляться російські федеральні канали, симпатизують Путіну і відзначають 9 травня – а хіба це сумісно з лояльністю Латвійському державі?По-друге і в головних, їх – наша, латвійський російських – роль абсолютно не в тому, щоб озвучувати свою позицію: лояльну чи нелояльних.Наше завдання – служити пугалом.Щоб латиські політики у картинній жаху показували на нас виборцям, а натівські військові – своїм урядам, який розподіляє гроші на оборонку.

Придумана війна з придуманим противником на придуманому фронті прекрасна тим же, чим будь-яка фантазія – вона не передбачає відповідальності.Якщо користуватися образністю до пари минулому Дню закоханих, вийде, що і політики, і пропагандисти, і телеглядачі по обидва боки Зилупе хвалять самі себе, уявляючи садомазохистские картини – причому і у бі-бі-сішніков, і гендиректора «Росії сьогодні» Дмитра Кисельова перед внутрішнім поглядом один і той же радіоактивний попіл.Правда, тоді доведеться визнати, що нам, латвійським російським, в цих актах дісталася роль секс-іграшки.Яка в процесі, звичайно, бере участь – але цікавитися її думкою нікому не прийде в голову.

Головні події:

This entry was posted in Політика. Bookmark the permalink.

Comments are closed.