Росія починає глобальну демонстрацію сили

Les Echos: Що намагається показати Росія в Сирії?

Тома Гомар: Росія прагне якомога швидше витягти дипломатичні дивіденди з військового втручання. Вона почала його у вересні, заручилася ефектом несподіванки і змінила співвідношення сил, повернувши в сідло сирійський режим. Вона змогла відновити віденський дипломатичний процес по Близькому Сходу і тепер хоче зробити те ж саме з євроатлантичних відносин. З точки зору Росії, Сирія і Україна тісно пов’язані. В обох випадках мова йде про ведення обмеженою за масштабами війни для зміни світового порядку. Російська дипломатія хоче показати, що Захід помилився.

– Всі засоби добрі?

– Після терактів 13 листопада в Парижі вважали, що можуть домовитися з Москвою. Проблема в тому, що Росія починає глобальну демонстрацію сили, і це проявляється не тільки в Сирії і на Україні, але і в розгортанні військово-морських сил і авіації для перевірки НАТО на міцність. Росія прагне скористатися вакуумом, який залишив відхід США з Європи і з Близького Сходу. Вона загострює сум’яття в Європі шляхом підтримки налаштованих проти істеблішменту партій на кшталт французького Національного фронту і розширення міграційних потоків в результаті втручання. Росія вважає, що і сама постраждала від цього явища, прийнявши на своїй території мільйон чоловік після подій на Україні. Росіяни проти мультикультуралізму. Вони виходять швидше з поняття співіснування цивілізацій, а не їх змішування.

– Посилення напруженості між Анкарою і Москвою стає небезпечним?

– Зараз складається вибухонебезпечна ситуація між Росією і Туреччиною і, як наслідок, між Росією і НАТО. Єдність альянсу було б дійсно легше перевірити на прикладі Туреччини, а не Прибалтики. Лідерські якості Путіна і Ердогана можна порівняти, і в обох режимів є подібності в плані цивільної та військової організації. Росія вказує на протиріччя в позиції Туреччини, тобто на двозначність підтримки Ердоганом «Братів-мусульман» і його прагнення в першу чергу боротися з курдами, а не ІГ. Москва відчуває сильне сум’яття Європи і Америки через Ердогана.

– Чи може все це привести до більш широкого конфлікту?

– Історія говорить, що логіка альянсів дійсно може дати цьому поштовх. Ця ситуація дуже небезпечна. Мандат президента США добігає кінця, а європейські лідери відсторонюються. Позиції Меркель були дуже ослаблені ситуацією з біженцями. Сирійський криза дозволила Москві відновити прямий діалог з Вашингтоном, що надзвичайно важливо для Володимира Путіна. Зараз все впирається в те, щоб зняти напруженість.

– Дмитро Медведєв згадав про холодну війну. Це виправдано?

– Росія відновлює активну роботу в сфері впливу і пропаганди, яка підкріплюється демонстрацією сили. Вона хоче затвердити власне бачення міжнародних питань. Про нову холодну війну не йдеться, тому що Росія прагне до інтеграції в світову економіку, а її привабливість для формування блоку невелика. Проте тут існують елементи ідеологічної конфронтації на кшталт зближення з Китаєм за концепцією державного капіталізму. Проглядається і прагнення прискорити «раззападніваніе» світу. Подібні заяви від Медведєва говорять про посилення ідеологічної позиції Москви. Путін робить ставку на війну, коли його економіка переживає рецесію. Це дуже по-російськи, виділити на військові витрати більше, ніж дозволяє економічний потенціал. Російський вплив на міжнародній арені слабшає ось вже 40 років, в зв’язку з чим Москва і веде так демонстративно.

Головні події:

This entry was posted in Блогосфера інформує. Bookmark the permalink.

Comments are closed.