Ситуація з правами людини в Криму викликає побоювання

Після анексії Криму Російською Федерацією міжнародне співтовариство змогло переконатися в тривожну ситуацію з правами людини на півострові.В першу чергу це стосується кримських татар.

В кінці січня делегація Ради Європи з прав людини на чолі зі швейцарським дипломатом Жераром Студманном вирушила в тижневу поїздку на півострів.Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд попередньо заявив, що «місія буде проводитися абсолютно незалежно і не торкнеться питань територіального статусу Криму.Вона дозволить нам отримати чіткі і широкі відомості про ситуацію з правами людини, показати, що про населення Криму не забули ».

В ході безлічі робочих зустрічей та зборів делегація зустрілася із заступником глави Меджлісу кримськотатарського народу Ахтемом Чийгоз, який зараз перебуває під вартою в Сімферополі.Звіт на основі зібраних відомостей буде незабаром представлений генеральному секретарю Ради Європи.

4 лютого Європейський парламент прийняв резолюцію про те, що депутати «засуджують безпрецедентний рівень порушення прав людини в відношення жителів Криму і, зокрема, татар, корінного народу Криму, а також серйозні посягання на свободу слова, об’єднань і мирних зібрань».Крім того, в резолюції підкреслюється категоричне неприйняття Європейським парламентом незаконної анексії півострова Росією.

Нагадаємо, що півострів Крим з його 2,5 мільйонами жителів був незаконно анексований Російською Федерацією в березні 2014 року.Багатьом сім’ям довелося піти з території, яка стала російською, зі страху репресій проти прихильників України.Найжорсткішим гонінням з боку російської влади на щоденній основі піддаються кримські татари.Ситуація для них тим трагічніше, що в минулому вони вже ставали об’єктом організованих з Москви депортацій.В кінці Другої світової війни вони пережили найбільшу в своїй історії трагедію: весь народ, 200 000 чоловік, депортували з Криму за наказом Сталіна під приводом їх колабораціонізму з нацистами.За своїми мотивами, формі і реалізації ця депортація стала безпрецедентною подією в історії радянського режиму, охопивши цілий народ.Операція задіяла 32 000 співробітників НКВС і тривала два дні, з 18 по 20 травня 1944 року.Татар переселяли головним чином в Середню Азію: 82,5% в Узбекистан, 2% в Казахстан і Таджикистан.Решта виявилися в Росії, на території Сибіру і Уралу.Близько 46% з них померли від поганого харчування і хвороб протягом двох років з моменту депортації.Дозвіл повернутися до Криму вижили отримали тільки в кінці 1980-х років.

Сьогодні через жорсткі репресій з боку Кремля близько 7 000 татар були змушені тікати з історичної батьківщини.Які залишилися ж потрібно зробити найважливіший вибір: або вони відмовляються від українського громадянства на користь російського, або стають іноземцями у себе на батьківщині.Російська влада заборонили Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову, колишньому й нинішньому главам Меджлісу, в’їзд до Криму на п’ять років.

Єдиний телеканал кримських татар АТР (він відкрито закликав бойкотувати референдум про приєднання до Росії) припинив мовлення на півострові в березні 2015 року.Тепер він перебрався до Києва.Багато татарські і українські активісти, які привселюдно висловлювали невдоволення анексією, тепер опинилися під вартою.25 серпня 2015 року український режисер Олег Сенцов (його затримали в Криму в травні 2014 по звинуваченню в формуванні терористичної організації для повернення півострова Україні) був засуджений судом Ростова-на-Дону до 20-ти років в’язниці.Разом з ним на лаві підсудних опинився Олександр Кольченко, якого назвали членом тієї ж організації.6 лютого Сенцова перевели до в’язниці в Іркутську, а Кольченко – в Челябінську.

У вже згаданій резолюції Європейський парламент вітає українську ініціативу щодо формування переговорного механізму для відновлення суверенітету України з прямою участю Європейського Союзу.Нещодавно президент країни Петро Порошенко заявив про намір прийняти цілий ряд заходів для повернення півострова українській державі.«Україна повинна запропонувати переговори в форматі« Женева + », – підкреслив він.«Женевський» формат відноситься до першої чотиристоронньої зустрічі в Женеві в квітні 2014 року між Україною, Росією, США і ЄС для врегулювання української кризи.Говорячи про «Женеві +», президент України має на увазі участь інших держав на кшталт Туреччини, а також міжнародних організацій.Для Порошенко пріоритети виглядають наступним чином: звільнення незаконно затриманих російськими властями кримських татар, захист прав людини в Криму, підготовка плану для повернення Криму Україні, який повинен включати в себе міжнародні заходи, в тому числі санкції і судові переслідування.

Нагадаємо, що українська держава, як і все міжнародне співтовариство, не визнала анексію Криму Російською Федерацією.Кримське питання знову сплив на поверхню восени минулого року на тлі блокади півострова татарськими активістами і добровольчими батальйонами.З кінця листопада півострову доводиться мати справу з перебоями в електропостачанні (спочатку повними, а потім частковими) у зв’язку зі знищенням чотирьох йшли з України ліній електропостачання.У Криму було введено надзвичайний стан, підприємства зупинилися, а населення отримувало електрику всього по кілька годин на день.З тих пір Крим живлять генератори і «енергетичний міст» від російської електромережі.Кабель підключили 2 грудня в присутності Володимира Путіна.

Головні події:

This entry was posted in Блогосфера інформує. Bookmark the permalink.

Comments are closed.